Чим корисний буряк для організму людини?
У чому користь буряка? Як часто його можна їсти? Чи допоможе він схуднути? Кому не варто їсти буряк? Про все це нижче.
Психогігієна як необхідність
Є люди, які після важкого дня вмикають серіал, замовляють суші та з почуттям виконаного обов’язку розчиняються на дивані. І це, безумовно, класно.
А є я — людина, яка любить інтенсивність, продуктивність, рух, роботу, відповідальність, людей і темп, але водночас дуже добре знає, що голова й емоції потребують регулярного обслуговування так само, як і тіло.
Шановні читачі!
Сьогодні ми пропонуємо вам зазирнути за лаштунки життя однієї людини. Наш автор — доцент, доктор медичних наук Далібор Пастуха (Ph.D., MBA), відомий чеський експерт із дитячої та спортивної медицини, керівник клініки та університетський викладач. Його щоденний графік — це шалений темп і постійна відповідальність. Проте пан Далібор зняв краватку керівника, щоб відверто поговорити з нами не про успіх, а про емоційне пересичення та втому, яка неминуче наздоганяє навіть тих, хто щиро обожнює свою роботу.
Ця колонка — маніфест простої психогігієни. Автор руйнує стереотипи про складні велнес-ринки й ділиться власними, дуже земними рецептами відновлення: від цифрового детоксу з граблями на дачі та мовчазних прогулянок із собакою до зимового купання в крижаній воді. Редакція переконана, що ці роздуми стануть для багатьох із вас терапевтичним нагадуванням: уповільнювати темп, вимикати гаджети та повертатися до простоти — це не слабкість, а життєва необхідність для кожного, хто викладається на максимум.
Приємного та спокійного вам читання!
Мій робочий всесвіт побудований на високій інтенсивності та орієнтації на результат. Я працюю в амбулаторії, керую приватною клінікою як менеджер і водночас несу відповідальність в університетському середовищі як завідувач кафедри (клініки). Додайте до цього викладання для студентів, професійні лекції для колег та виступи для широкої публіки. Усі ці ролі мені подобаються. І подобаються по-справжньому щиро. Я люблю контакт з людьми, люблю ділитися досвідом, люблю пояснювати складні речі простими словами й тішуся, коли медицина стає не просто набором діагнозів, а справжнім служінням людині.
Але саме тут і криється невеликий підвох. Коли працюєш з людьми інтенсивно й довго, помічаєш, що втома буває не лише фізичною. Іноді вона радше соціальна та емоційна. Це не відраза до людей, а скоріше пересичення від кількості взаємодій, розмов, рішень та спроб виправдати чиїсь очікування.
Один день ти вирішуєш серйозні клінічні ситуації, другий день — організаційні проблеми, третій день — пояснюєш студентам фізіологію ожиріння чи якість медичної допомоги, четвертий день — виступаєш на конференції, а на п’ятий день розумієш, що твій власний розум був би вдячний, якби якийсь час нікому нічого не було потрібно, а головне — ніхто нічого не говорив. І саме в цей момент для мене починається релаксація.
Моя психогігієна базується не на втечі від роботи. Вона полягає у свідомому перемиканні на інший ритм.
Мені не потрібні драматичні велнес-ритуали, тибетські чаші чи «сім кроків до гармонії» у пастельних тонах. Мені потрібні простір, тиша, рух і мінімум слів. Найкраще працює самотність у хорошому сенсі цього слова — тобто стан, коли людина не самотня у світі, а просто перебуває наодинці з собою. І дуже часто — з моєю собакою Айєю, яка в цьому плані є ідеальною компаньйонкою. Вона не вимагає small talk, не організовує наради й не просить презентацій у PowerPoint. Це я вважаю ідеальною і дуже цілющою моделлю стосунків.
Найкраще мені вдається «вимкнутися» на дачі. Це місце має майже лікувальний характер уже само по собі — тим, чого в ньому немає. Там немає Wi-Fi, мобільний зв’язок є скоріше теоретичним, ніж практичним (в одному з кутків саду), а телевізор не працює. Для когось це катастрофа, для мене — терапія. У час, коли людина постійно доступна, онлайн і на відстані одного кліку, періодичний цифровий детокс і тиша надзвичайно звільняють. Раптом виявляється, що більшість справ справді можуть почекати, а світ без моєї негайної думки не завалиться.
Робота на дачі — це для мене особливий вид відпочинку, який я дуже люблю. Він не пасивний, але інтенсивний і очищаючий. Ти робиш щось руками, бачиш конкретний результат, для цього не потрібні складні стратегії й зазвичай не потрібні наради. Дерево, сад, дрібний ремонт або звичайний догляд мають одну велику перевагу: вони реальні, відчутні та чесні. Після днів, проведених у середовищі, де вирішуються складні системи, людські долі, емоції та відповідальність, неймовірно освіжає діяльність, де головна проблема — це, наприклад, потреба взяти інші граблі.
Великою частиною моєї психогігієни є прогулянки з Айєю в лісі, в полі або по пляжу. Мені подобається цей простий принцип: ми йдемо, мовчимо, навколишній світ уповільнюється, а голова спонтанно вимикається. Собака в цьому сенсі — чудовий провідник у теперішній момент. Вона не переймається вчорашніми електронними листами, не аналізує атмосферу й не мучиться тим, хто що мав на увазі між рядків. Її цікавить запах у траві, звук у лісі та напрямок руху. І в цьому в неї надзвичайно легко чогось навчитися.
Я обожнюю Бескиди (примітка редакції: це мальовничий гірський масив на сході Чехії, розташований на кордоні зі Словаччиною). У них є якась суворість, чесний рельєф і особливий спокій, який важко описати словами, але можна дуже добре відчути. Люблю ходити на Лису гору, хоча мушу визнати, що останнім часом там іноді стільки туристів, що здається, ніби ти випадково зайшов у торговий центр просто неба. Це все одно прекрасне місце, але я все більше ціную моменти й маршрути, де людей менше і де природа може говорити сама за себе.
Окремий розділ моєї психогігієни — зимове купання в крижаній воді. На перший погляд це може здатися дивною ідеєю, але насправді це одна з найчистіших форм ментального перезавантаження, яку я знаю. Холодна вода миттєво повертає тебе в теперішній момент. У цю секунду ти точно не думаєш про організаційну структуру клініки, стратегічний розвиток, викладацькі обов’язки, імпакт-фактори чи кількість непрочитаних повідомлень. Ти думаєш лише про дихання, тіло та теперішню мить. І це неймовірно освіжає.
Крім того, мені подобається, що під час зимового купання зазвичай немає багато людей. Це певна перевага. Не тому, що я асоціальний, а тому, що після днів, сповнених спілкування, починаєш сприймати тишу як вищу форму комфорту та розкоші. Комусь батарейки заряджає книжка чи вечірка, комусь — велнес-готель. Мені часто найбільше допомагає момент, коли я стою надворі роздягнений взимку, навколо спокій, вода має температуру, що вселяє повагу, і ніхто не хоче, щоб я з якогось приводу висловлював свою думку.
Магія зимової Іспанії
І, нарешті, Іспанія. Це інший тип відпочинку, але не менш важливий. Найбільше я люблю їздити туди взимку, коли пляжі порожні, атмосфера спокійніша, а весь простір дихає інакше, ніж у розпал сезону. Люблю вечори біля моря, келих хорошого вина і звук хвиль, який змушує уповільнитися набагато ефективніше, ніж більшість мотиваційних книг. Море має особливу здатність вирівнювати перспективу. Поруч із ним знову усвідомлюєш, що є справді важливим, що — лише буденною рутиною, а що взагалі не варте зайвої внутрішньої напруги.
Можливо, все це звучить дещо парадоксально: людина, яка звикла викладатися на повну, знаходить відпочинок у тиші, холоді, самотності, роботі руками та довгих прогулянках. Але саме це і має сенс. Психогігієна, як на мене, не повинна бути копією чужих інструкцій — це особиста система регенерації, яка відповідає індивідуальним потребам і тому, як ми насправді живемо. Хто багато працює головою та емоціями, не завжди потребує нових стимулів. Часто потрібне повне протилежне — зменшити шум, зменшити кількість слів, зменшити вимоги й повернутися до простоти.
З часом я переконався, що відпочинок не обов’язково означає бездіяльність. Він може означати зміну типу навантаження. Коли після інтенсивного робочого тижня я беру собаку в ліс, їду на дачу, занурююся в крижану воду або просто сиджу ввечері в Іспанії й слухаю море, я не роблю нічого ефектного. Я просто створюю для голови та психіки умови, щоб вони знову вдихнули повітря. І завдяки цьому я потім можу повертатися до своєї роботи з енергією, запалом і, можливо, з трохи більшою мудрістю та відстороненістю.
Вважаю за важливе говорити вголос, що навіть люди, які обожнюють свою роботу, можуть втомлюватися.
Це не слабкість і не невдячність. Це нормальний наслідок високої самовіддачі. Тому ще важливіше мати власні перевірені способи повернення до рівноваги. Для мене це не складні техніки, а дуже прості речі — собака, ліс, дача, гори, крижана вода, море, вино і тиша. Коли я перечитую це, воно звучить майже як добре складений лікувальний план. І, чесно кажучи, працює він чудово — принаймні для мене.
Порада редакції «Таблиці Калорійності»
Інтенсивний спорт висуває підвищені вимоги до організму, особливо до серцево-судинної системи. Тому рекомендується проходити стрес-тести (навантажувальне тестування), які допоможуть виявити можливі ризики та налаштувати тренування безпечно й ефективно. Спортсменам, які вже мали проблеми зі здоров’ям, варто розглянути також профілактичне кардіологічне обстеження.
Доц. д-р мед. Далібор Пастуха, Ph.D., MBA
Дитячий та спортивний лікар, ReFit Clinic s.r.o.
- Він є багаторічним завідувачем Клініки реабілітації та спортивної медицини медичного факультету Остравського університету та визнаним фахівцем у галузі спортивної медицини та дитячої ожиріології.
- Автор кількох монографій та десятків вітчизняних і зарубіжних наукових публікацій, присвячених дитячому ожирінню, спортивній медицині, профілактиці хвороб цивілізації та впровадженню здорового способу життя в первинну і вторинну профілактику цивілізаційних захворювань, остеопорозу та онкологічних патологій.
- Його робота часто резонує в медіа, де він привертає увагу до зростаючої проблеми дитячого ожиріння та необхідності зміни способу життя не лише дітей та дорослих, але й літніх людей.
- Окрім багатої експертної практики в клінічному та академічному середовищі, він є досвідченим лектором, аудитором і поважним консультантом у сфері якості та безпеки медичної допомоги.
Дізнайся, що насправді на твоїй тарілці. Встановлюй «Таблицю Калорійності», рахуй макронутрієнти та худни без жорстких обмежень.
Ми створили затишні ком’юніті на різних платформах.
Обирайте свій формат, підписуйтесь та отримуйте щоденну порцію користі та підтримки від нашої команди!
Наші соціальні мережі
- Telegram ➡️ публікуємо серйозні наукові статті, розбори досліджень про метаболізм та ефективні відеокомплекси для домашніх і зальних тренувань.
- Instagram ➡️ простір для натхнення: короткі відеорецепти, практичні лайфхаки про схуднення та естетика здорового способу життя.
- Threads ➡️ місце для живого неформального спілкування, обговорення насущних проблем, мемів про дієти та життєвих цікавинок із гумором.
- Pinterest ➡️ зручна скарбничка, де зібрано все про схуднення. Зберігайте корисні інфографіки, шпаргалки з харчування та естетичні підбірки на свої дошки.
