Чим корисна спаржа? Огляд властивостей спаржі (аспарагуса)

Чим корисна спаржа та чи варто її включити у раціон попри високу ціну? Скільки в ній калорій? Для кого особливо корисно вживати спаржу та чи має цей продукт шкоду? А також, як приготувати та з чим їсти цей овоч – про все це нижче.

Що таке спаржа?

Спаржа – це овоч сімейства спаржевих, який росте як багаторічна трав’яниста рослина. На одному місці спаржа може жити 20 років, адже рослина відрізняється невибагливістю. Має спаржа властивості не гірші, ніж усім відома і корисна брокколі. Але, разом з тим, смак спаржі доволі ніжний і нагадує смак солодкуватого молодого гороху із нотками зелені та запахом свіжих трав.

Тому то аспарагус вважається одним із найсмачніших і найкорисніших овочевих культур. Перші паростки спаржі бувають білими, зеленими, рожево-зеленими або фіолетовими. Це все залежить від сорту та способу вирощування рослини.

Яка ж користь і шкода спаржі? Зараз розберемось.

Спаржа користь і шкода

Спаржа належить до легкої їжі, вона справді швидко засвоюється та насичує організм корисними вітамінами та мікроелементами. У стеблах цієї рослини присутні вітамінами А, С, Е та вітаміни групи B; мінерали: фосфор, кальцій, калій, магній, мідь, залізо і цинк. А також в ній містяться такі корисні мікроелементи, як каротин, сапоніни і аспарагін. Тому користь спаржі не перебільшена.

Ось її основні переваги:

Антиоксиданти. В зеленій спаржі у великій кількості містяться антиоксиданти та вітамін Е, який попереджає передчасне старіння та запобігає розвиткові низки захворювань. Антиоксиданти також є профілактикою появи новоутворень.
Аспарагінова кислота. Цей мікроелемент, який міститься у спаржі, має позитивний вплив на організм людини, а саме нормалізує роботу печінки.
Нерозчинені харчові волокна, які містяться в аспарагусі – покращують травлення і моторику кишківника, мають добрий вплив на мікрофлору і знижують газоутворення. Ще один плюс який має спаржа – користь для тих, хто худне. Волокна разом з низькою калорійністю (в 100 г продукту міститься лише 22 калорій) – відмінне поєднання для очищення організму і зниження ваги.
Фолієва кислота. Спаржу рекомендовано вживати вагітним, адже у 100 грамах продукту міститься 40 % добової норми фолієвої кислоти.
Сапоніни, що присутні у спаржі, знижують холестерин і розріджують мокротиння в бронхах.

Але спаржа має і шкоду. Найперше, варто контролювати кількість спожитого продукту, адже у надлишку спаржа може викликати дискомфорт у кишківнику через волокнистість продукту. Цей продукт не радять вживати, якщо присутня алергічна реакція на спаржу. А також варто обмежити в раціоні овоч цей продукт, якщо є захворювання шлунково-кишкового тракту, при простатиті, циститі й суглобовому ревматизмі, адже спаржа у цих випадках може викликати загострення.

Скільки часу і як готувати спаржу?

Насправді її просто готувати. Молоді пагони спаржі можна вживати в їжу сирими. Але це не надто популярний варіант подачі продукту. Спаржа смакуватиме варена у воді, а також її можна приготувати в духовці на грилі або пару.

Готується вона доволі швидко: варити у воді необхідно лише якихось 1-2 хвилини, якщо ж смажити чи пекти – то достатньо подвоїти час до 3-4 хвилини. Зварену у підсоленій воді спаржу можна одразу їсти, або додати в салат. Але ліпше її обсмажити на сковорідці із вершковим маслом ще кілька хвилин до хрумкої скоринки, і тоді продукт готовий до вживання.

Перед приготуванням спаржі необхідно відрізати 1,5-2 см нижньої частини рослини, оскільки вона тверда і жувати її буде неприємно. Якщо спаржа молода, то можна її не чистити, але якщо овоч вже достатньо зрілий – варто очистити стебло від шкірки. Верхні частини спаржі можна не чіпати, оскільки вони і так дуже ніжні.

Завдяки легкому та цікавому смаку спаржу можна поєднувати із будь-якою стравою. На етапі зниження ваги аспарагусом можна сміливо замінити гарнір та подавати із м’ясом, рибою або яйцем-пашот.

Вона може стати чудовим доповненням до теплого салату, наприклад із куркою чи доповнити нею рис. Ще цей овоч чудово смакує з різними соусами, але найкраще смакує із вершковими смаками, наприклад – бешамель і голландез.