Користь черемші та її можливі шкідливі властивості для організму

Гостра й ароматна, пікантна та трохи пекуча. Чи корисна черемша для організму і чим саме? Які корисні речовини в ній містяться? Кому її краще виключити зі свого раціону? Коли сезон черемші та чи можна її якось зберігати? Про все це нижче.

Черемша: чим корисна

Дикий часник або ведмежа цибуля (інші назви цієї рослини) дуже близькі і по складу, і на смак до звичайного молодого часнику. Цю рослину збирають і продають в Україні починаючи з середини березня і до кінця квітня. Це червонокнижна рослина, проте, вона чудово росте і на городі.

Ось ключові переваги, якими володіє черемша:

• антибактеріальні властивості, завдяки чому вона підсилює кишковий імунітет, є профілактикою запальних процесів, ГРВІ, карієсу та інших захворювань зубів і ясен;
• стимулює апетит (це може бути як позитивною властивістю, так і недоліком) та покращує процеси перетравлювання їжі;
• регулярне помірне споживання цієї ведмежої цибулі позитивно впливає на роботу серцево-судинної системи;
• ще одна перевага, якою володіє черемша — властивості регуляції артеріального тиску, адже ця рослина м’яко знижує тиск і є профілактикою гіпертонії та інсультів;
• ефірні олії, які є в складі листя цієї рослини, володіють тонізуючими властивостями (бадьорять);
• крім фітонцидів в черемші також багато вітаміну С та антиоксидантів.

Негативні властивості черемші та протипоказання

Ведмежу цибулю завжди варто вживати помірно, орієнтовно в межах 10-25 стебел. Бо ця рослина володіє подразнюючим властивостями, а також в ній велика кількість ефірних олій. Навіть, якщо немає особливих протипоказань до її споживання, їсти варто помірно. Що стосується до недоліків черемші, то найбільш відчутні такі:

• подразнення слизових шлунку та кишківника через гострий смак і стимулювання виділення шлункового соку (при гастриті, виразці шлунку та коліті черемша абсолютно протипоказана);
• її не варто споживати при хронічних захворюваннях жовчного міхура, а також при наявності піску або каміння в жовчному, зокрема тому, що черемша володіє сильними жовчогінними властивостями;
• ще одне протипоказання до цієї рослини — панкреатит (навіть, коли просто хронічний панкреатит НЕ в стадії загострення);
• краще не вживати черемшу вагітним, адже вона може посприяти появі або посилити печію, спричинити болі в шлунково-кишковому тракті та знизити тиск (все це і так під час вагітності є доволі поширеними симптомами).

Як зберігати черемшу?

Її немає сенсу зберігати більше, ніж 3-6 місяців. Найбільше зручними є 3 способи:

1. Помита і просушена зелень черемші подрібнюється в блендері, змішується з оливковою олією та горіхами (за бажанням ще з витриманим сиром типу пармезан). Так песто з черемші може зберігатись в холодильнику до 1 місяця. Але! Зверху обов’язково слід залити кількома ложками олії (щоб вона на кілька міліметрів вкривала всю поверхню соусу).
2. Висушити черемшу в сушарці до сухого стану, подрібнити в порошок і змішати з крупною сіллю. Зберігати 6-9 місяців в скляній закритій тарі.
3. Заморозити свіжозібраний дикий часник. Користь при такому методі зберігання буде максимальна. Зберігати в морозилці черемшу слід в щільно закритих пакетах із застібкою або контейнерах. Максимальний термін зберігання коливається від 3 до 6 місяців.
4. Квашена черемша в розсолі (процеси квашення відбуваються протягом 7-10 днів, після чого пагони рослини складають в банки та заливають розсолом). Зберігатись така консервація має в прохолодному місці (погребі, підвалі) до 6 місяців.

Рецепти з чермшею

Найсмачніші та найпростіші рецепти закусок з ведмежою цибулею:

1. Сирна намазка на хліб або хлібці. Для рецепта змішується 100 г густого йогурту або сметани, 200 г натертого твердого сиру, 40-50 г черемші (1 пучечок), 30 г петрушки (малий пучечок), сіль та спеції.
2. Зелене вершкове масло. Для цього змішується 200 г розплавленого масла і 50 г подрібненої в блендері черемші (і трішки солі). Можна охолодити масло у формочках для льоду, тоді вийдуть порційні шматочки на хліб.
3. Лаваш із начинкою з черемші. Для начинки змішується 200 г кисломолочного сиру, 140 г твердого сиру, 60 г сметани, 40-50 г черемші, сіль. Начинкою змащується лаваш, загортається рулетиком і підсмажується на сухій сковорідці.